Нехай завжди квітує дерево родинне

Мета: розповісти учням про важливість родинних зв'язків; встановити позитивний психологічний клімат у класі, сприяти зміцненню добрих стосунків між учнями та їхніми батьками; виховувати в учнів любов до своїх родин та повагу до сімейних 

традицій. 

 Обладнання: аудіозапис пісні «Пісня про родину», плакати генеалогічних родинних дерев для виставки «Історія мого родоводу», родинні фотографії учнів

1 -й учень

Вогнище родинне
На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я. 

2-й учень 

Ми відтоді початки лічим,
Як муж з камінням і паліччям
За звіром кидався вдогонь,
А Жінка берегла вогонь
Й слова житейські необхідні,
Що проростали, як зерня,
Вогнем освячені і рідні
Горнутись, горниця, горня. 

3-й учень 

Хоч їх походження і різне —
Немає в цьому дивини.
Та дух вітчизни, материзни
Несуть і досі нам вони.
В щасливі і важкі години —
Куди б нам не стелився шлях
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.

 Сьогодні ми поговорити про найважливіше в житті кожної людини — сім'ю.

 Отже, сьогодні нам є чим поділитися одне з одним, є про що розповісти. 
Якщо вам буває тяжко, якщо вас скривдили, хто пригорне вас, поцілує, зрозуміє і втішить? Звичайно, ваші мама, тато, бабуся, рідні й близькі вам люди — тобто родина. І яке щастя, що є батьківська оселя, де завжди вас люблять і чекають. Але всі родини різні за своїми традиціями, укладом. Чи знаєте ви, діти, що таке родинні традиції?

Здавна існує добра традиція зберігати і передавати із покоління в покоління імена своїх предків. І учні нашого класу спробували намалювати генеалогічні дерева своїх родин. У когось на родинному дереві шістнадцять-двадцять листочків, а у когось значно більше: Давайте зараз звернемось до своїх родоводів.

4-й учень 

Як мені вас не любити, 
Рідний батьку, нене 
Та ви ж мене згодували 
І дбали про мене. 
Та ви ж мене згодували 
Щирими руками, 
Ой нема то ніде в світі, 
Як в батька і мами. 
5-й учень 
Батько розуму навчає, 
Мати приголубить. 
Ніхто мене так на світі, 
Як вони, не любить. 
Дай же, Боже, щоб я виріс, 
В школі гарно вчився, 
Щоб я батькові і ненці 
Добре відплатився.

Ще однією давньою родинною традицією є повага до своїх славетних пращурів. І нехай ваші предки були невідомими історичними особами, проте простими, хорошими, гідними поваги людьми, якими пишається ваша родина.

6-й учень 

Запитайте мене, діти, 
Хто рідніш мені на світі? 
Безперечно, та людина, 
Яка любить свого сина. 
Сильна, мужня, що все знає 
І мене всього навчає. 
Вміє гарно майструвати — 
Це мій любий рідний тато! 
7-й учень 
Ще сонце не встало,— Ще тільки сіріє — 
Мене від світанку 
Два сонечка гріють. 
Два сонечка ясні 
Від ранку до ночі — 
Це дивляться тепло 
Матусині очі. 
Вже сонце схилилось, 
Пташки сплять у гаї, 
Засну — наді мною ж 
Два сонечка сяють. 
Два сонечка ясні 
Від ранку до ночі — 
Два сонечка красні — 
Матусині очі. 

Надійшла черга звернутись до іще однієї родинної традиції — наслідування професії. Часто буває, що любов до тієї чи іншої професії переходить із покоління в покоління. Так створюються династії кравців, лікарів, військових, артистів, учителів, шахтарів, інженерів і багатьох інших спеціальностей. У нашому класі також є родини, де склалися династії.

А кого з вас, друзі, названо на честь родичів? Підніміть руки. У деяких родинах існує звичай називати, наприклад, хлопчика на честь дідуся , а дівчинку — на честь бабусі. Існує багато інших чудових родинних традицій: як проводити вільний час та відпустку, як відзначати свята, піклуватися про найстарших і наймолодших у сім'ї, як розподілити обов'язки між усіма членами родини тощо (учні класу розповідають про свої родини).

Друзі, давайте звернемось до нашої гарної виставки «Зазирни у сімейний альбом». Як ви гадаєте, із якою традицією вона пов'язана? (Учні відповідають: «З традицією збирати та зберігати сімейні фотографії») Правильно.

З 1829 року, коли французький художник Дагер винайшов фотографію, традиція складати сімейні альбоми міцно увійшла у наше життя. У кожній сім'ї є фотографії, що надовго залишають пам'ять про дорогих людей, про події у родинному житті. Традиція ця дуже важлива. Адже коли раптом людям траплялося залишати свої домівки на тривалий час, вони у першу чергу брали із собою лише найцінніші речі та фотознімки рідних. На нашій виставці представлені фотографії із ваших сімейних альбомів. (Учні класу розповідають про людей та події, які зображені на фотографіях.) 

8-й учень 

Грали ми у татовіз,
У найшвидший татовіз,
У найкращий татовіз:
їхав я, а тато — віз.
Довго тато сперечався,
Не бажав як слід пихтіти,
Але потім розійшовся —
Я не міг його спинити.
9-й учень
Збили шафу.
Впало крісло,
Стало нам в кімнаті тісно,
Ми рушаємо надвір —
Лише пил нам навздогін.
Татовіз мій швидко мчить,
Наче вітер, він летить.
Пригадати неможливо,
Скільки ми чудес зустріли.
10-й учень
А додому поспішали,
На порозі стріли маму.
Вона дуже здивувалась:
— Де ви були? Що тут сталось?
— «Потяг» швидко відповів:
— Ми промчали сто країн,
— Подивились білий світ...
11-й учень
— Молодці,— сказала мама,—
У пилючці, без чобіт.
За границею катались,
Доки брюки не порвались.
Кинули мене саму...
— Отже так! — сказала мама.—
У неділю і я з вами
Покатаюсь досхочу
Ще й на місяць полечу!

Сьогодні ми відзначаємо чудове свято — свято родинних традицій. Скажіть» будь ласка, а навіщо вони існують?  Існує і така родинна традиція. У святковий день за великим щедрим столом збирається вся сім'я. Господиня дому обов'язково пригощає гостей найсмачнішою родинною «фірмовою» стравою, рецепт якої інколи передається навіть із покоління в покоління. 

Наш клас — також родина, яка має свої традиції. Які?